Смотреть больше слов в «Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона»
Спаш (Людвиг-Адольф Spach, 1800 — 1879) — эльзасский историк, юрист по образованию, был архивариусом в департаменте Нижнего Рейна, в 1872 г. сделался профессором страсбургского университета. С. усердно старался примирить эльзасцев с немцами. Напечатал: "Histoire de la Basse-Alsace" (1859), "Lettres sur les arhives dé partementales du Bas-Rhin" (Страсбург, 1861), "Inventaire sommaire des archives d é partementales du Bas-Rhin" (там же, 1863—70). Многочисленные мелкие сочинения его (между ними "Biographies alsaciennes") вошли в состав его "Oeuvres choisies" (Нанси, 1869—71). На немецком языке изданы "Moderne Kulturzust ä nde im Elsass" (Страсбург, 1872—74), драма "Heinrich Waser" (тaм же, 1875), "Zur Geschichte der modernen franz ö sischen Litteratur" (там же, 1877), "Dramatische Bilder aus Strassburgs Vergangenheit" (там же, 1876). Под псевдонимом <i>Луи Лафатер </i>С. написал ряд романов: "Henri Farel" (1834; по-немецки издал H. Ludwig, Штутгарт, 1891), "Le nouveau Candide" (1835), "Roger de Manesse" (1849). Ср. Kraus, "Ludwig S." (Страсбург, 1880).<br><br><br>... смотреть
СПАШ, у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава. [Данило:] Який же спаш його бик зробив? Тепер глибока осінь; здається, вже й трави нема (К.-Карий, І, 1960, 177); Десятки дітей-пастухів з величезними ціпками в руках вартували хліб од спашів (Л. Янов., І, 1959, 416); На його найкращій сандомирці бродила маслакувата людська худоба. Правда, об’їждчик зайняв її, контора стягне з дядьків за спаш (Стельмах, І, 1962, 353). У спаш уско́чити (забрести́, пода́тися і т. ін.) — зайти на посіви, сінокіс (про худобу). Уже й маленькі лошата й телята одвикають скакати, бо котре хоч трохи вище підскочить, то й ускочить у спаш (Сам., II, 1958, 343); Знаючи норов нашої шкапи, я дуже опасався [побоювався], щоб вона кудись не забрела в спаш (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 494.... смотреть
СПАШ, у, ч.Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава.[Данило:] Який же спаш його бик зробив? Тепер глибока осінь; здається, вже й трави нема ... смотреть
ПОТРА́ВА (псування, знищення посівів або трав тваринами), СПАШ. Драч упізнав по голосу селянина, що вдень сидів на межникові при дорозі, і згадав, що з... смотреть
-у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава. •• У спаш ускочити — зайти на посіви, сінокіс (про худобу).
-у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава.У спаш ускочити — зайти на посіви, сінокіс (про худобу).
СПАШ м. новорос. (румынск.?) потрава, порча скотом. Спашить? что, твер. схватить жадно? не в родстве ли эти слова?
імен. чол. роду
Damage caused by cattle to a field
спаш іменник чоловічого роду
спаш, -у
потрава