Смотреть больше слов в «Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона»
Каштелян в Польше. Первоначально К. были военными начальниками и вместе судьями в провинциях государства, различаясь между собою по значению тех городов, в которых они имели местопребывание. С появлением и развитием власти старост К. перешли в сенат, сохранив свои местные титулы, но потеряв значение, ранее с ними связанное. Они могли занимать всякие должности, кроме городского старосты в своем воеводстве. Исключение из этого правила составлял краковский К., соединявший это достоинство именно с властью старосты и считавшийся первым по достоинству светским сенатором. См. Кастелян.<br><br><br>... смотреть
КАШТЕЛЯ́Н, КАСТЕЛЯ́Н, а, ч.1. За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема в Польщі, – службова особа, яку призначав король або князь для упр... смотреть
Каштеля́н, кастелян:Каштеля́н:— 1) управитель замку, 2) сановник сенату в Польщі [47]— 1) управитель замку; 2) сенаторський сан у Речі Посполитій [46-1... смотреть
(Kasztelan, от лат. castellum - замок) - в Польше 11-13 вв. назначавшийся королем или князем сановник для управления гродом (крепостью), осуществлявший... смотреть
каштелян; ч. (лат., той, що живе в фортеці, від укріплення, замок) 1. За раннього середньовіччя сановник, призначуваний королем або князем для управління фортецею, який здійснював військові, судові й фіскальні функції у каштелянії - адміністративній окрузі, що прилягала до фортеці. 2. Згодом - доглядач замку або громадського будинку. 3. Сторож у католицькому храмі. 4. Почесний титул польського сенатора у 15-18 ст. 5. Особа, що завідує білизною в готелі, лікарні, гуртожитку тощо.... смотреть
-а, ч. 1) За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі, – службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в м... смотреть
кастялян — живущий в крепости — в Польше XII—XIII вв. комендант замка, назначаемый королем и наделенный, кроме военных, административными и судебными полномочиями над обитателями замка и округой. С середины XV в. заседал в совете короля, потом в сенате, в его обязанности входил сбор народного ополчения. В 1569 г. в Польше было 87 К. В XIX в. эта должность сохранилась как почетное звание, наряду с воеводой для сенаторов Царства Польского.... смотреть
каштеля́н (лат. castellanus – той, що живе в фортеці, від castellum – укріплення, замок) 1. У Польщі за раннього середньовіччя сановник, призначуваний королем або князем для управління фортецею, який здійснював військові, судові й фіскальні функції у каштелянії – адміністративній окрузі, що прилягала до фортеці. 2. Згодом – доглядач замку або громадського будинку. 3. Сторож у католицькому храмі.... смотреть
До кінця XIII ст. урядовець, який здійснював адміністративно-військову владу в замку та навколишній місцевості, пізніше номінальний земський урядовець,... смотреть
-а, ч. 1》 За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі, – службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в м... смотреть
КАШТЕЛЯН ..См. Кастелян ..
Комендант (управитель) замку чи укріпленого міста; керівник цивільної та військової адміністрації у відповідній окрузі; згодом почесне звання сановника... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.
[kasztel'an]ч.kasztelan
Каштеля́н, каштеля́нша, звич. кастеля́н, -ля́нша
каштеля́н іменник чоловічого роду, істота
каштеля́н комендант (ст)
каштелян, -а
комендант
каштелян